Description:
<jats:p>Метою даного дослідження було визначити зв’язок однонуклеотидних поліморфізмів у гені білка дозрівання протеасоми (POMP), філагрину (FLG), білка-мішені рапаміцину (MTOR) та автофагії (ATG5) із розвитком бронхіальної астми в дітей. Методи: клінічні, генетичні — визначення генотипу хворих і здорових дітей за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі; статистичні. Результати. Установлено, що розподіл генотипів у досліджених групах вірогідно відрізняється при аналізі поліморфізму POMP: GG-варіант виявлений у 9 здорових дітей та відсутній у групі хворих, 32 пацієнти і 37 здорових дітей мали AG-варіант, 62 і 52 відповідно — мали алельний варіант AA, до того ж мінорний варіант взагалі не зустрічався у хворих на бронхіальну астму (р < 0,05 за χ2-критерієм). Варіанти з мінорним генотипом гена FLG виявилися у 2,5 раза частіше у хворих, ніж у контрольній групі: у 5 пацієнтів і у 2 здорових дітей був наявний алельний варіант AA, 27 і 36 — відповідно мали гетерозиготний варіант GА, 67 і 61 — відповідно мали варіант GG. Варіанти з мінорним генотипом у гені MTOR виявилися у 2,4 раза частіше в контрольній групі, ніж серед хворих: у 50 пацієнтів і 43 здорових дітей наявний мажорний алельний варіант ТТ, 36 пацієнтів і 32 здорові дитини мали варіант ТС, 5 і 12 — відповідно мали варіант СС. Отримано статистично вірогідну різницю в розподілі генотипів поліморфізму гена ATG5: у 51 хворої дитини та 43 здорових дітей був гетерозиготний варіант СТ, у 29 та 21 відповідно — мінорний варіант ТТ, у 18 та 33 відповідно — мажорний варіант СС (р < 0,05 за χ2-критерієм). Мінорний генотип поліморфізму гена ATG5 асоціюється з підвищеним ризиком ранньої маніфестації бронхіальної астми (до 3 років життя) (р < 0,05 за χ2-критерієм). За результатами MDR-аналізу виявлено, що поліморфізм гена ATG5 виявився найбільш сильним предиктором розвитку бронхіальної астми, оскільки зменшує рівень ентропії на 7,88 %. При цьому поліморфізм гена POMP зменшує рівень ентропії на 5,21 %, поліморфізм гена MTOR — на 1,18 %, поліморфізм гена FLG — на 1,04 %. Висновки. Досліджені поліморфізми можуть бути використані як прогностичні маркери розвитку бронхіальної астми в дітей.</jats:p>